Як привчити дитину до горщика?

Перший досвід знайомства з горщиком для мене був, напевно, найважчим під час якого я познайомилася та зустрілася з усіма всілякими проблемами та помилками, можливими в цей період. Перша спроба була, коли дитині виповнилося 1,3 років.

Отже, головними помилками були:

- неготовність, як мене, так і дитини. Я була налаштована на швидкий результат, що похитнуло моє терпіння, а дитина не зовсім розуміла, навіщо та для чого це треба.

- висаджування за часом не дало результатів, в результаті мама бігала по квартирі та ловила процес вже під час його вчинення, а промахи викликали лише злість та роздратування. У підсумку, тиск на дитину віддаляв нас від головної мети.

Промучивши дитину та домашніх тижні 2, я залишила цю затію та  вирішила почекати до весни. На той час, дитині було вже 1,6. Та на мій подив, процес пішов швидше та більш усвідомлено, та дитина буквально за тиждень привчилася робити свої справи на горщик.

Отже, мої основні дії в цей період або практичні поради, як же допомогти дитині засвоїти новий навик:

- Залишати дитину «голопопити», залишати його в одній сорочечці та без шкарпеток (це ще й чудова можливість для загартовування та формування зводу стопи). А щоб «прикрасити» промахи та зберегти нерви мами та навколишні меблі, дуже рекомендую використовувати непромокаючу пелюшку. Коли дитина гралася на ліжку, я завжди підстилаю їй непромокаюча пелюшку ЕКО ПУПС™. Гарна, м'яка, натуральна, а ще її можна використовувати багато-багато раз, що економить сімейний бюджет (чоловік Вам скаже за це спасибі).

- Горщик має бути в зоні видимості завжди та на одному і тому ж місці (щоб дитина не блукала в його пошуках).

- При виході з дому, беріть завжди кілька комплектів запасної білизни з собою. Ніколи невідомо, коли може статися «аварія».

- Бути більш терпимим, адже навіть коли, здавалося б, дитина вже ходить на горщик, трапляються зриви у зв’язку з його віковими особливостями. А якщо й «біда» трапилася, переодягайте малюка в сухий одяг, інакше він просто перестане в певний момент говорити, що він мокрий.

- Слідкуйте за зовнішніми ознаками дитини. У кожного вони свої, поспостерігайте за дитиною, і Вам не важко буде помітити закономірність.

- Хваліть дитину навіть якщо вона просто сів на горщик під приводом, що хоче в туалет.

- Якщо аварія трапилася біля горщика, не лайте, краще сказати «ай, ай, як же так сталося? Ну нічого, давай зараз все разом приберемо, а наступного разу в тебе обов'язково вийде».

- Пропонуйте та нагадуйте дитині (але не наполягайте) про те, що потрібно б сходити в туалет.

- Під час гри з дитиною, інсценуйте похід в туалет його іграшок.

- Вночі та під час сну, перший час без висаджування нікуди. Тут важливо, щоб дитина сама прокинулася, усвідомлено сіла на горщик та зробила свою справу. Тому, більшість припускаються помилок, сплячу дитину висаджують на горщик, стимулюють попісяти та ... та нічого, дитина зробила це несвідомо та продовжує робити це у ліжко.

- Особистий приклад. Цей пункт для нас став ключовим. Бо остаточно мій син став проситися на горщик, тільки після особистого прикладу тата. Виявляється, йому просто не зовсім було зрозуміло, навіщо він сидить, самого процесу він же не бачить. Так що можна сказати, наша дитина не сіла на горщик, а «стала».

Не виходить? Відчепіться від дитини та сховайте горщик. А через тиждень, другий почніть спочатку.

Спочатку Ви будете мати маленькі успіхи та багато «нещасних випадків». Ніколи не шльопайте, не принижуйте та не застосовуйте інші види покарання, це затягне процес.

Привчання до горщика - це перш за все кропітка праця мами, але праця, яка винагороджується)

Терпіння Вам та мудрості!

Марина Чепурна, мама двох синів

Засновник та керівник, організатор «Школи щасливого материнства «Малюк під серцем» та Жіночого клубу «Supermama» в Ірпені.